дерево

я молюся про швидку смерть через відсікання вже майже висохли всі соки я шукаю мови в якій я б знала як попрощатися   _____________ картина Роберта Мазервелла

недогляд

лінія життя тонка як нить мілка як дихання глибока як ніч крихка є мова вірша лист до тебе повний снів я вже їх усіх десь чула обмовка є світлом

початок червня

старих собак вигулюють без повідків мають білі обличчя не доживуть літа ліпиться до мене весь світ разом з цим початком червня пивом тобою вільна субота час зупинився і люди як гілки готові розквітати видавати плоди якщо ми пройдемо через цю темряву вже назавжди будемо разом

фінляндія

не можу витягнути з себе язика гострого як фінський ніж певного як обітована земля ховаю в собі численні образи рани в рамках дитинства і інші неправди якщо довіряти снам (а довіряти треба) ми повинні вже сьогодні звідси втікати наново познайомитися через язики чужі мови і несвої відміни світ є простим коли його описують діти

„Poeta chmielu, wiosny, pędu…”, czyli o tym, jak nie tłumaczyć poezji Bohdana Ihora Antonycza

PRÓBA (WY)TŁUMACZENIA SIĘ Bohdan Ihor Antonycz to poeta, który kładzie ogromny nacisk na koncepcję, projekt. Każdy jego tomik tworzy pewną całość, która nie może wybrzmieć właściwie i być właściwie zinterpretowana, kiedy wiersze są zupełnie losowo wybrane, ułożone według niewiadomego porządku. Tak się stało z polską Księgą Lwa1, wydaną przez Państwowy Instytut Wydawniczy w 1981 roku. … Czytaj dalej „Poeta chmielu, wiosny, pędu…”, czyli o tym, jak nie tłumaczyć poezji Bohdana Ihora Antonycza