плач

tren
(c) Klaudia Raczek

я не дихаю
я прислухуюся

шукаю язика
який говорить правду
щоб його покалічити

я випорюю це серце щоночі
щоранку повертається на місце
і б’ється як об ковпаки метелики ночі

цяточки
зморшки
родимки

карта
яка цього разу веде від тебе

Co myślisz?

Wprowadź swoje dane lub kliknij jedną z tych ikon, aby się zalogować:

Logo WordPress.com

Komentujesz korzystając z konta WordPress.com. Wyloguj /  Zmień )

Zdjęcie na Facebooku

Komentujesz korzystając z konta Facebook. Wyloguj /  Zmień )

Połączenie z %s